Ідентифікаційний код

Присвоєння індивідуального податкового номера або як ми звикли його називати ідентифікаційного коду розпочалось з 1996 року відповідно до Закону України «Про державний реєстр фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів». Даний закон втратив чинність після прийняття «Податкового кодексу», у ст.183.18 якого зазначається «Особі, що реєструється як платник податку, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для сплати податку». Дані про індивідуальний податковий номер – є інформацією з обмеженим доступом і її розголошення забороняється законом. В сучасному суспільстві використання ідентифікаційного коду є досить буденним та поширеним. ІПН став базовими у створюваних системах Єдиної державної автоматизованої паспортної служби, Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, при видачі закордонних паспортів, при здійсненні банківських операцій. Також індивідуальний податковий номер потрібний при працевлаштуванні аби роботодавець міг сплачувати податки із заробітної плати. Присвоєння індивідуального податкового номеру здійснюється лише Державною фіскальною службою України, а саме її територіальними органами. Індивідуальний податковий номер присвоюється та залишається незмінним незалежно від того чи людина змінила прізвище або ім’я. Зміни вносяться лише до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

Для отримання індивідуального податкового номера потрібно:

• оригінал паспорта;
• копія паспорта;

Для внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків додатково потрібно:

• копія ідентифікаційного який був виданий раніше;
• копія документа, що слугує підставою для внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків

ІПН може бути присвоєний не тільки особам, що досягли 14 років, а і дітям молодше 14 років. ІПН можна отримати у будь – якому районному управлінні ДФС не залежно від місця реєстрації. Не зволікайте звертайтесь до нас за допомогою!